Діюча речовина Люголя – молекулярний йод, що впливає на грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також на патогенні гриби. При тривалому його застосуванні руйнується навіть стійка до лікування стафілококова флора. Також до складу препарату входять гліцерин, що має пом’якшувальну дію, і йодид калію, який сприяє розчиненню йоду у воді.
Люголь – перевірений часом антисептичний засіб, який широко використовують у разі інфекційно-запальних захворювань у ділянці ротоглотки. Його призначають дітям і дорослим за гострого та хронічного тонзиліту.
Застосування Люголя в разі ангіни
Використовувати цей засіб доцільно, коли хвороба тільки почала проявлятися. Ефект препарату в неважких випадках очевидний. Якщо ж висока температура тримається кілька днів і розвинулася гнійна ангіна, Люголь сам по собі помітного результату дати не зможе – в такій ситуації потрібні пероральні антибіотики. Цей антисептик має бути частиною комплексної терапії тонзиліту, а не єдиним заходом впливу.
Отоларингологи використовують цей препарат під час промивання лакун. Раніше можна було користуватися тільки розчином, але зараз є і більш зручна форма – спрей.
Недоліки Люголя
Перш ніж мазати горло при гнійній ангіні або іншій формі тонзиліту Люголем, потрібно врахувати деякі його недоліки. Найочевидніший з них – смак і запах, які багатьма переносяться важко. Дуже часто змазування і зрошення горла цим препаратом викликає у хворих позиви до блювоти. Особливо проблематично використовувати Люголь під час ангіни в дітей – у них він викликає дуже сильну відразу. Крім того, у хворому горлі після обробки деякий час відчувається печіння.
Консистенція препарату досить густа, що на якості обробки уражених хворобою ділянок позначається негативно. Нерідко через густоту рідини не вдається звільнити лакуни від гною. Саме тому Люголь за гнійної ангіни часто не дає відчутного ефекту.
Якщо поїсти відразу після процедури, то може виникнути печія. Крім того, горло при цьому іноді подразнюється і починає боліти ще сильніше.
Йод є досить сильним алергеном, тому використовувати його потрібно обережно, з урахуванням індивідуальних протипоказань і можливих алергічних проявів. Можуть виникнути такі явища, як риніт, кропив’янка, вугрі, набряк Квінке. Крім того, ймовірні побічні дії Люголя включають:
- подразнення шкірного покриву;
- тахікардію;
- нервозність;
- порушення сну;
- підвищену пітливість;
діарею (після 40 років).
У більшості випадків препарат переноситься добре. Якщо ж виникають симптоми, що вселяють тривогу, то потрібно обговорити це з лікарем. Він визначить, чи можна мазати горло Люголем у разі ангіни й далі, чи потрібно підібрати інший антисептичний засіб. Не можна використовувати цей препарат у разі аденоми, туберкульозу легенів, нефрозу, фурункульозу. Дуже обережно призначають лікарі Люголь за ангіни у дітей до 5 років.
Вибір форми препарату
Під час лікування необхідно вибрати, якою лікарською формою користуватися. І спрей, і розчин Люголя за ангіни ефективні, але в кожного є певні переваги та недоліки.
Цей препарат у будь-якій лікарській формі витрачається досить економічно. Проте спрей закінчується трохи швидше, ніж розчин.
Спрей Люголь під час ангіни хороший тим, що під час його використання зручніше дотримуватися точного дозування. Під час лікування маленьких дітей використовувати його небезпечно: під час впорскування може виникнути ларингоспазм. Що стосується ефективності лікування, то згідно з відгуками хворих розчин чинить більш відчутну дію, ніж спрей.
Як використовувати препарат
У формі спрею Люголь при тонзиліті застосовують від 2 до 6 разів за добу. Частота застосування залежить від того, наскільки важко проходить хвороба. Зрошення слизової оболонки рота, глотки і зіву проводиться шляхом натискання на головку розпилювача. Рекомендується перед впорскуванням вдихнути і затримати дихання. Відразу після процедури краще півгодини не вживати ні їжі, ні пиття. У разі потрапляння препарату в очі потрібно їх промити. Спочатку для цього використовується вода, потім – розчин натрію тіосульфату.
Якщо обрано розчин Люголя, застосування його під час ангіни передбачає змащування мигдалин за допомогою ватних тампонів. Їх закріплюють на пінцеті або намотують на олівець. Можна і просто смоктати протягом декількох хвилин шматок вати, просочений розчином Люголя.
Під час процедури можна помітити сліди гною на ваті. У процесі змащування міняти її слід кілька разів. Іноді через своєрідний смак і запах засобу змастити всі ділянки за один раз не виходить. У такій ситуації рекомендується через деякий проміжок часу повторити процедуру.
Щоб зменшити неприємні відчуття під час процедури, рекомендується не ковтати слину. Якщо після процедури дуже захочеться пити, краще потерпіти годину-півтори або в крайньому разі випити зовсім небагато води.
Люголь під час вагітності
Багато фахівців стверджують, що для вагітних жінок цей засіб абсолютно нешкідливий. Свою точку зору вони підкріплюють кількома фактами, а саме: по-перше, препарат застосовується локально, а по-друге, концентрація йоду в ньому невелика. Фахівці також вказують на те, що в багатьох людей в організмі йоду не вистачає. Брак цього елемента становить загрозу для нормального функціонування щитовидної залози майбутньої матері та плода.
Однак багато медиків застерігають: достатньої інформації про вплив препарату на вагітність немає. Крім того, в інструкції до нього вказується, що застосовувати його вагітним не можна.
Лікування дітей
У разі такого препарату, як Люголь, застосування при ангіні у дітей безпечне з 6 місяців. Спрей рекомендується не використовувати, якщо дитині менше року.
Маленьких дітей іноді лікують так: у препарат вмочують пустушку і дають малюкові. Але краще все ж відкласти лікування цим препаратом до більш свідомого віку.
