Анорексія – психічне захворювання, що виражається у порушенні харчової поведінки людини. Хвороба проявляється, як свідоме обмеження в їжі аж до повної відмови від неї задля досягнення поставленої мети – схуднути. Небезпека захворювання полягає в тому, що у хворого спотворюється бачення свого тіла, навіть коли показники ваги досягають критично низьких позначок, він продовжує вважати себе товстим і худне всіма можливими способами.
Захворювання розвивається переважно у підлітків, молодих дівчат віком 14-25 років, але може спостерігатися і у дітей, жінок, чоловіків. Початок анорексії може бути спровокований соматичними чи психічними захворюваннями, психологічними травмами, отриманими у дитячому віці, комплексом неповноцінності, стресовими ситуаціями.
Стадії хвороби
Розділяють три основні стадії анорексії:
- ініційна (первинна);
- аноректична;
- кахектична.
Перша стадія анорексії (ініційна) – характеризується активним виразом критики стосовно свого тіла та непереборного бажання довести його до ідеальних пропорцій. Починає проявлятись зацікавленість дієтами, програмами посилених фізичних навантажень. Здійснюються перші кроки у виправленні свого тіла.
Аноректична стадія розвитку хвороби характеризується втратою ваги у небезпечних для здоров’я обсягах. Кахектична стадія анорексії проявляється у поступовому виснаженні організму до стану дистрофії органів. У цій стадії хвороби шлунок відмовляється приймати та перетравлювати їжу, відкидаючи її. Кахектична стадія захворювання завдає найбільшої шкоди організму, вражаючи всі життєво важливі органи, що може призвести до смерті.
Перші ознаки хвороби
Симптоми того, як починається анорексія, визначити досить складно. Це з тим, що окремо друг від друга їх можна спостерігати практично в кожного зі своїх знайомих. Найбільш невловима визначення анорексія в 1й ступеня розвитку.
Однією з головних проблем у визначенні хвороби є те, що самі анорексики зовсім не вважають свій стан проблемою. Прагнення до еталонних, з погляду сучасності, параметрів ваги та постаті активно заохочується суспільством, ЗМІ і навіть близькими людьми хворого. Факт досягнення поставленої мети спонукає не зупинятися на досягнутому. В результаті вирушають на другий план фізіологічні потреби організму в поживних речовинах, мінералах, вітамінах. А розуміння того, що в організмі прогресує хвороба, приходить лише тоді, коли виснаження досягає небезпечної для життя позначки.
Тим не менш, уважно вивчивши поведінку та зовнішній вигляд людини, можна визначити хворобу навіть на перших її етапах розвитку. На початковій стадії анорексії ознаки хвороби проявляються, перш за все, у поведінці людини, а вже після зміни її ваги. Ознаки хвороби поділяються на: фізіологічні та поведінкові.
Перші поведінкові ознаки на 1 стадії анорексії включають:
- невдоволення власною вагою та фігурою;
- постійний страх перед набором ваги;
- захоплення жорсткими дієтичними програмами;
- обмеження свого раціону лише низькокалорійними стравами;
- періодичні голодування для досягнення результату;
- відмова від прийомів їжі в громадських місцях та в компанії;
- схованки з їжею від себе;
- випльовування пережованої їжі або провокація блювання для очищення організму від з’їденого;
- фізичні навантаження, незалежно від здоров’я.
Перші ознаки харчового розладу анорексія не виявляються яскраво і можуть бути прийняті за короткий період дієти для приведення організму до норми. Проте, є також фізіологічні прояви анорексії на 1 стадії.
Перші фізіологічні симптоми анорексії проявляються у вигляді значної втрати ваги (не через хворобу) за короткий період та погіршення самопочуття (запаморочення). Тривожним сигналом є втрата ваги від 20% маси тіла.
З якого саме ваги починається анорексія, визначається індивідуально кожної людини. Для цього достатньо обчислити індекс маси тіла, який визначається як співвідношення ваги в кілограмах до показника зростання в метрах, зведеного у квадрат (55 кг/1,702 м = 19,03). Нормою вважається індекс маси тіла в діапазоні від 18,5 до 25, критичний показник становить 17,5. Вирахувати, зі скільки кілограм починається анорексія, нескладно, достатньо знати своє зростання і розуміти, що хвороба розвивається при показнику 17,5 і нижче індексу маси тіла.
Для того, щоб зрозуміти, як починається анорексія, потрібно розуміти психічну природу та причини захворювання. У деяких випадках анорексія може бути щеплена ще дитині, якій постійно дорікають у тому, що вона недостатньо струнка. А пізніше, вже у свідомому віці, така людина може потрапити до схожої стресової ситуації, що дасть поштовх до розвитку захворювання.
Часто, перші симптоми захворювання анорексія проявляються у поведінці та зовнішньому вигляді хворого в результаті переживання стресового періоду або у спробі взяти під контроль своє життя. У пошуках відволікання чи мети контролю хворим вибирається власна вага. Зміна його в «найкращу» сторону дає відчуття управління однією з областей свого життя, приносить впевненість та задоволення у вигляді можливості носити менший одяг.
При виявленні перших симптомів хвороби слід негайно звернутися по медичну допомогу. Своєчасно призначене лікування може врятувати здоров’я та життя пацієнта.
